Так хоче в президенти, що навіть пенсіонерок на коліна садить: Ляшко вкотре «відзначився» у соцмережах

Опубліковано: 17.11.2018. Автор: .

Так хоче в президенти, що навіть пенсіонерок на коліна садить: Ляшко вкотре «відзначився» у соцмережах
Так хоче в президенти, що навіть пенсіонерок на коліна садить: Ляшко вкотре «відзначився» у соцмережах

Кому-кому, а лідеру Радикальної партії України Олегу Ляшко вміння перетворити будь-яку ситуацію на саморекламу точно не позичати. Байдуже, що більшість цих спроб виглядають дивно та навіть смішно. Головне – аби більше про нього говорили. Особливо перед виборами президента. Цього разу Ляшко вирішив продемонструвати на скільки він близький до своїх виборців…

На офіційній сторінці Олега Ляшка у Facebook його політичний соратник Андрій Лозовий виклав відео з маршрутки. На ньому видно, як на руках головного «радикала» країни сидить пенсіонерка і розповідає, про проблеми у своєму селі. У своєму резюме до відео Лозовий цілу оду своєму лідеру написав:

Вона йшла на зустріч до нього. Він їхав з Теофіполя. Вона йшла і холодний вітер не спинив її. Він втомився. Вона дивилась на сонце. Він не знав, що зустріч буде сьогодні. Вона знала. Він відчував. Вона не здогадувалась, коли. Він був без квітів. Вона взяла з собою зморшки і посмішку незгасимої молодості. Він був для неї навіть важливіше за пенсію.

Вона йшла. Він зупинився. Вона не вірила своїм очам. Він зняв темні окуляри. Вона як могла ховала в зіницях сльози радощів. А він і не знав, що його більше сліпить: неонове сонце чи блиск її синіх очей.

«Ви на зустріч до мене?» – спитав він делікатно, трішки навіть сором’язливо.
«А до кого ж іще!» – пішла вона напролом. – «Що, не бачиш, лечу…»

Вона мріяла його обняти. він взяв її на руки. Вона не вірила своєму щастю. Він був для неї, як субсидія. Вона вже і не чекала, що ця радість може прийти в її життя. Так несподівано і ніжно.

Варто зазначити, поки Ляшко розважається із пенсіонерками у маршрутках, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вже майже завершила підготовку подання в Генпрокуратуру на зняття з політика депутатської недоторканості. Про це повідомили наші колеги з «Українських новин», посилаючись на власні джерела в САП.

Нагадаємо, те що НАБУ і САП готують подання проти головного «радикала» країни стало відомо ще 11 вересня. Олега Ляшка хочуть притягнути до кримінальної відповідальності за статтями 366-1 (декларування недостовірної інформації) і 368-2 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу.

Пізніше нардеп від РПЛ Ігор Мосійчук в коментарі «112 Україна» зазначив, що таке подання свідчить про спроби дискредитації партії і самого Ляшка.

Запитайте у Ситника, що вони там фальсифікують. Ні про яке незаконне збагачення не може йти мови… Це політичні переслідування, політичний тиск на нашого лідера і нашу команду… Ми працювали і працюємо в рамках закону, – емоційно заявив депутат.

вона йшла на зустріч до нього. він їхав з Теофіполя. вона йшла – і холодний вітер не спинив її. він втомився. вона дивилась на сонце. він не знав, що зустріч буде сьогодні. вона знала. він відчував. вона не здогадувалась, коли. він був без квітів. вона взяла з собою зморшки і посмішку незгасимоі молодості. він був для неї важливіше навіть за пенсію. 337 кілометрів розділяли їх… але що таке відстань для двох гарячих сердець. 337 км від золотоверхого Києва до свиноферми у Ямполі – ніби кілька кроків, коли на небі йдуть ангели. три три сім, числа долі, як символічно… і навіть єресь нумерології була на їхній стороні: 3 + 3 + 7 = 13 = 1 + 3 = 4. а 4 – це 2 + 2. наче сплетіння їхніх рук: її – вкритих візерунком важкої праці на селі, з хіромантією полоти буряки і моркву, менше з тим, такі ніжні і жіночні. його – такі сільські, але такі президентські, такі великі і сильні («настоящий мужчина, – подумала вона, – навєрно, сварщік». побачивши його, згадала, що тракторист. його біографію вона знала напам`ять. але так хвилювалась перед побаченням, що забула взяти «фаназіпам».вона йшла обабіч дороги. вона йшла, як іде сніг. як життя іде. як неминуче, виплакане і виплакане щастя. «і він прийде, – вірила вона, – прийде, як приходить весна… і хоча в моєму житті вже осінь – хіба не можна бути щасливою восени?.. хіба восени не цвітуть квіти? ну, наприклад, гладіолуси».вона далі йшла. він зупинився. вона не вірила своїм очам. він зняв темні окуляри. вона як могла ховала в зіницях сльози радощів. а він і не знав, що його більше сліпить: неонове сонце чи блиск її синіх очей. «ви на зустріч до мене?» – спитав він делікатно, трішки навіть сором‘язливо.«а до кого ж іще! – пішла вона напролом. – що, не бачиш, лечу…».вона мріяла його обняти. він взяв її на руки. вона не вірила своєму щастю. він був для неї, як субсидія. вона вже і не чекала, що ця радість може прийти в її життя. так несподівано і ніжно.

Опубліковано Андрієм Лозовим П'ятниця, 16 листопад 2018 р.

Якщо ви стали свідком якоїсь цікавої події, чи маєте новину і хочете, щоб про неї дізналося якомога більше людей – повідомляйте на редакційний номер телефону «Західного аргументу» або у Viber: 067-100-13-15.

Підписуйтесь та читайте наші новини в Telegram.

guest
0 Comments
Inline Feedbacks
View all comments

Вибір читачів

Опитування

А вас зачепило підвищення тарифів на комуналку?

Переглянути результати

Loading ... Loading ...