Все життя боровся за Україну. Минає сорок днів, відколи не стало відомого на Рівненщині ветерана УПА

Опубліковано: 02.03.2019. Автор: . Рівненська область

Все життя боровся за Україну. Минає сорок днів, відколи не стало відомого на Рівненщині ветерана УПА
Микола Качановський.

Про таких, як він говорять «нескорені духом». Його не зламали ні 25 років сталінських таборів, ні переслідування його родини енкаведистами, ні тяжка, іноді навіть каторжна праця у тайзі. Він повернувся на Батьківщину і залишився справжнім патріотом, вірним своїм ідеям та принципам. Не втратив сили духу та прагнення боротися за Незалежність України. Мова про відомого на Рівненщини ветерана УПА, активіста, патріота, екс-депутата Квасилівської селищної ради Миколу Качановського. Його серце перестало битися на 86 році життя, проте цього чоловіка з теплотою та любов’ю згадують сьогодні ті, хто його знав, – рідні, близькі, просто знайомі. Завтра, 3 березня, минає 40 днів, відколи не стало цього чоловіка.

Микола Гнатович Качановський народився у 1933 році у селі Корнин на Рівненщині. Батьки були господарями на все село. Тож привчали і сімох дітей до праці ще змалку.

На той час його батьки мали коня, багато землі, тож вважалися куркулями, – розповідає дочка Миколи Гнатовича пані Люба. – Двоє старших братів батька були в УПА, а ще дівчинку-сироту прихистили. Виховували як свою рідну, а вона разом із усіма дітьми допомагала по господарству. У 1949 році прийшла біда. Одного липневого дня о шостій ранку хату оточили, наказали швидко збиратися… Так уся родина опинилася на Сибіру. Везли товарними вагонами, ні води, ні їжі. Дорогою місцеві підкидали якихось харчів, хто – хліба, хто – якусь крупу. Так півроку й провели у дорозі.

Все життя боровся за Україну. Минає сорок днів, відколи не стало відомого на Рівненщині ветерана УПА

Пан Микола познайомився зі своєю дружиною у сталінських таборах. Відтоді вони були усе життя разом.

На чужині родина опинилася в Хакаській автономній республіці. Жили у різних селах, працювали – хто де. Пан Микола був і чабаном, і в колгоспі працював, і помічником коваля, і водієм… Згодом вивчився на машиніста. У 1955 році там і одружився. Його дружиною стала дівчина із Литви, з якою познайомилися в таборах. Її теж свого часу засудила радянська влада нібито за недостачу на роботі. А вже згодом стало зрозуміло, що то була просто підстава.

Все життя боровся за Україну. Минає сорок днів, відколи не стало відомого на Рівненщині ветерана УПА

Микола Гнатович зі своєю дружною родиною.

У 1958 році Микола Качановський повернувся на Батьківщину разом із дружиною і трьома дочками. У смт Квасилів, що біля самого Рівного, побудували хату.

Він був дуже великим патріотом, – згадує пані Люба. – Ходив на всі зібрання УПА, на мітинги, був активним учасником «Помаранчевої революції», мерз на Майдані. Свого часу його обирали депутатом Квасилівської селищної ради. Коли Україна стала незалежною, він був одним із ініціаторів створення у Квасилові української Церкви – Київського патріархату. Тоді не охоче йому йшли на поступки, але батько наполегливо оббивав пороги рай адміністрації. Врешті, у центрі селища виділили тимчасове приміщення на другому поверсі на території колишнього заводу. Там і проводили богослужіння перші п’ять років, поки не збудували храм.

Все життя боровся за Україну. Минає сорок днів, відколи не стало відомого на Рівненщині ветерана УПА

Настоятель храму Петра і Павла в смт Квасилів отець Ігор (Кучерук).

З теплотою згадує Миколу Гнатовича і настоятель храму Петра і Павла в смт Квасилів отець Ігор (Кучерук). Каже, завдяки Миколі Качановському квасилівчани отримали власну церкву.

Ми з ним були знайомі з 2007 року, і це була надзвичайно привітна людина, – говорить о. Ігор. – Він буквально горів задля блага громади. Мав купу ідей, вмів знайти підхід до будь-якого начальства, щоб дістати для будівництва храму гроші, матеріали, якусь допомогу. І йому ніхто не відмовляв. Наприклад, домовився з цементно-шиферним заводом, щоб нам давали цемент, ми його продавали і мали гроші на будівництво. Перше богослужіння здійснили ще в недобудованій церкві, навіть даху не було, у 2010 році. За свою відданість і служіння громаді Микола Качановський навіть нагороджений орденом Миколи Чудотворця від самого Патріарха Філарета.

До слова, квасилівська Свято-Петро-Павлівська церква, будівництву якої більше десятка років свого життя присвятив Микола Качановський, є зменшеною копією Свято-Софійського собору, що  у Стамбулі.

Все життя боровся за Україну. Минає сорок днів, відколи не стало відомого на Рівненщині ветерана УПА

Квасилівська Свято-Петро-Павлівська церква.

Таку ідею побудови храму настоятелю та громаді запропонував рівненський архітектор Євген Берегович.

Якщо ви стали свідком якоїсь цікавої події, чи маєте новину і хочете, щоб про неї дізналося якомога більше людей – повідомляйте на редакційний номер телефону «Західного аргументу» або у Viber: 067-100-13-15.

Підписуйтесь та читайте наші новини в Telegram.

Читайте також:
avatar

Вибір читачів

Опитування

Чи потрібні дострокові вибори до Верховної Ради України?

Переглянути результати

Loading ... Loading ...