Сотні львів’ян прийшли на зустріч в відомою цілителькою, яка лікує молитвою

Опубліковано: 22.06.2019. Автор: . Львівська область

Сотні львів’ян прийшли на зустріч в відомою цілителькою, яка лікує молитвою

Сьогодні, 22 червня, у Львові на велотреку СКА триває День духовної віднови із сестрою Ліджі Пайяпілі зі Згромадження Сестер св. Йосифа де Сен-Марк. Духовна зустріч під назвою «Вийди назустріч Богові!» зібрала сотні львів’ян.

Насправді, Бог перший бере ініціативу зустрітися з нами. Хоча це ми завжди думаємо і чекаємо на Його прихід. Але Він сам бажає прийти у наші серця, чекаючи на зустріч із нами. Дуже часто ми зайняті нашими турботами, роботою. А Бог просить нас прийти і закликає до зустрічі, — сказала сестра Ліджі.

Сотні львів’ян прийшли на зустріч в відомою цілителькою, яка лікує молитвою

Вже багато років  монахиня Ліджі живе на Закарпатті у селі Павшино, біля Мукачева. Вона – настоятелька монастиря св. Йосифа Згромадження де Сен-Марк, при якому діє будинок для літніх людей. Хворі та немічні зцілюються з допомогою монахині Ліджі, багато хто одужує від невиліковної хвороби, стає на ноги, після довгих літ безпліддя нарешті відчуває дар материнства. Щодня черниця приймає сотні людей, нікому не відмовляє, бо й сама знає, що таке бути смертельно хворим.

Вона приїхала в Україну з далекої Індії в 2004 році.  Їй не давали шансів на одужання ні київські, ні індійські лікарі. У 27 років жінці поставили страшний діагноз – рак кісток останньої стадії.  Взагалі її життя повне парадоксів. Вона народилася в індійській сім’ї католиків, тоді як в Індії домінує індуїзм. Приїхала в Київ розбудовувати монашу спільноту свого згромадження, не знаючи української мови, вперше виїжджаючи за кордон. Вона перемогла туберкульоз кісток тоді, коли вже майже рік не могла звестися з ліжка, а лікарі дивувалися, чому хвора досі жива…

Україна їй не відразу сподобалася, сестра Ліджі хотіла повернутися додому, в Індію.

У мене були туберкульоз кісток і менінгіт, і я звернулася до Бога з проханням зцілити мене і пообіцяла, що тоді повернуся до України, – розповідала вона в одному із інтерв’ю. – Я ніколи не просила в Бога цей дар, я не знала, що його маю. Я завжди хотіла служити тихо. Мені було досить того, що Бог мене знає. І я далі того прагну. Я не зірка. Не прагну слави.

До речі, під час вшанування 85-х роковин Голодомору в Неаполі у листопаді минулого року сталося диво в руках Глави УГКЦ.

Якщо ви стали свідком якоїсь цікавої події, чи маєте новину і хочете, щоб про неї дізналося якомога більше людей – повідомляйте на редакційний номер телефону «Західного аргументу» або у Viber: 067-100-13-15.

Підписуйтесь та читайте наші новини в Telegram.

guest
0 Comments
Inline Feedbacks
View all comments

Вибір читачів

Опитування

Чи змінилося ваше життя за рік карантину через COVID-19?

Переглянути результати

Loading ... Loading ...