Воїн-іконописець: 58-річний боєць з Миколаївщини на передовій робить ікони з дроту

Опубліковано: 17.12.2019. Автор: . Миколаївська область

Воїн іконописець: 58 річний боєць з Миколаївщини на передовій робить ікони з дроту

58-річний Анатолій Ткаченко – піхотинець, молодший сержант, командир відділення у 28-й механізованій бригаді ЗСУ імені Лицарів Зимового походу (позивний – «Сєдой»). На передовій він вже три роки, служить за контрактом.  Саме там, на фронті, почав робити ікони. Каже, це захоплення допомагає заспокоїтися, хоча раніше ніколи не був особливо віруючим.

У потрощеній війною будівлі є невеликий закуток, де з ящиків від набоїв та інших підручних матеріалів змайстровані «стіл» і «крісло». Вікно – звісно, без скла. Дверей – нема. Це – майстерня Сєдого. На столі – банка лаку, кусачки, мідний дріт. Боєць не лише малює свої ікони, а й створює їх… із дроту, пишуть колеги із видання «Новинарня».

За основу Анатолій Ткаченко бере звичайну кухонну дошку, липову – вона добре підходить для роботи. Викладає білим дротом контури, далі – засипає малюнок подрібненими кольоровими дротиками. Закріплює лаком. Зізнається, що сорок років тому служив у радянській армії, і хтось з товаришів по службі показав таку технологію, як робити з дроту картини.

У 1982-му відслужив і забув. Не до того було, а в 2015-му знову згадав. Але зараз уже картини не роблю, – каже чоловік.

Оскільки зараз – зима, лик його дротяного Христа довго липкий, влітку, каже, висохло б значно швидше.

Анатолій робить ікони просто так, без благословення, хоча колись йому зробили зауваження, що так не можна. Тим не менше, армієць уже зробив півсотні ікон і припинив рахувати. Дарує їх побратимам, друзям, знайомим. Його образи є вже в Києві, Одесі, Миколаєві, Харкові, Львові, Івано-Франківську, є і на Донбасі. Побратими освячують лики у своїх містах. Анатолій сподівається, що вони будуть справжнім оберегом для ветеранів.

Анатолій Ткаченко брав участь у Революції Гідності. У 2015-му пішов на війну, спершу – у добровольчий батальйон, потім – на контракт у Збройні сили. А до війни був будівельником. Каже, попри вік, йому не важко ані копати траншеї, ані рубати дрова, ані стояти на чергуваннях. А коли випадає вільна хвилина, приходить у свою імпровізовану майстерню, вдягає окуляри і робить ікони. Каже, після потужного обстрілу, або коли настрій поганий, коли хвилюється, ця справа допомагає відпочити душею і діє на психіку як медитація.

Удома на Миколаївщині на Анатолія чекають дружина, двоє доньок і троє онучок, наймолодша народилася у 2016-му, вже коли дідусь був на Донбасі. Невдовзі Сєдой і сам поїде додому – 1 лютого у воїна-іконописця закінчується трирічний контракт.

Якщо ви стали свідком якоїсь цікавої події, чи маєте новину і хочете, щоб про неї дізналося якомога більше людей – повідомляйте на редакційний номер телефону «Західного аргументу» або у Viber: 067-100-13-15.

Підписуйтесь та читайте наші новини в Telegram.

guest
0 Comments
Inline Feedbacks
View all comments

Вибір читачів

    Опитування

    Чи готові ви вакцинуватися від COVID-19?

    Переглянути результати

    Loading ... Loading ...