13 січня – Щедрий вечір та свято Маланки: що потрібно знати про цей день

Опубліковано: 13.01.2020. Автор: .

13 січня – Щедрий вечір та свято Маланки: що потрібно знати про цей день

Новий рік – веселе свято, і ми, українці, ніколи не упустимо момент відсвяткувати його двічі. Завдяки зміні Юліанського календаря на Григоріанський, у ніч з 13 на 14 січня можна ще раз відчути магію новорічної ночі.

В Україні здавна Новий рік вважався найсвітлішим та найвеселішим святом : по-перше , після Різдва закінчувався досить строгий піст, а по-друге, у це свято прощалися всі образи і непорозуміння, і починався новий життєвий цикл.

Переддень нового року називали Щедрий вечір. Святкування пов’язане з дохристиянським язичницьким звичаєм. День напередодні Нового року присвячений преподобним Міланії (Меланки або Маланки) та Василю. А Щедрим його назвали тому, що кутю, приготовану у цей день, на відміну від різдвяної, можна було заправляти смальцем , вершковим маслом , вершками або молоком.

У Новий рік прийнято готувати безліч страв, вважаючи, що чим більше страв на столі, тим щедрішим обіцяв бути наступний рік.

13 січня – Щедрий вечір та свято Маланки: що потрібно знати про цей день

На новорічному столі обов’язково мають бути страви зі свинини. Адже Василь, який у християнстві став святим, був покровителем свиней. Крім того, ця тварина традиційно вважалася символом родючості і достатку.

А от їсти птицю і рибу в новорічну ніч було поганою прикметою, бо вважалося, що щастя «полетить» або «попливе» з будинку .

Дівчата пекли й обрядові булочки – балабушки, за якими ворожили на судженого. Балабушки розкладали на лавці і запускали голодного собаку, чию балабушку він схопить першою, та дівчина першою і вийде заміж.

Подавали до столу  і вареники з «сюрпризами» : всередину кожного вареника додавали різні незвичайні «начинки». Якщо комусь попадалося борошно – це до мук , квасоля – до дітей , ґудзик – до обнови, цукор – до хорошого життя, сіль – до важкого життя, перець – до несподіванок, мотузочок – до дороги, копієчка  – до грошей.

Доброю прикметою вважається, якщо за столом збереться парна кількість гостей . Якщо так не виходить, господарі повинні поставити порожню тарілку. Коли всі починають їсти, не можна вставати з-за столу, у господині усе має бути під рукою.

Дуже важливо, щоб одяг цього дня був ретельно випраний і чистий. А після вечері треба було обов’язково зайти до сусідів і попросити один в одного прощення за можливу провину, щоб Новий рік зустріти в мирі і злагоді.

Святкування зазвичай було веселим , і гості сиділи до півночі. Молодь ходила всіх вітати і засівати пшеницею, бажаючи щедрого Нового року. Дуже добрий знак, коли зернята впадуть не тільки на паркет чи килим, а й на господарів (як свята вода) — тоді треба чемно вклонитися. Господарі давали посипальнику що-небудь у подарунок, а розкидане ним зерно ретельно збирали, зберігали до весни і при посіві змішували з іншим насінням.

А ще вранці в день Нового року першим до хати мав зайти чоловік, це віщувало щастя. Жінкам 14 січня взагалі не бажано ходити у гості. Також 14 січня не можна давати в борг, бо тоді цілий рік будеш сам потребувати грошей.

 

Якщо ви стали свідком якоїсь цікавої події, чи маєте новину і хочете, щоб про неї дізналося якомога більше людей – повідомляйте на редакційний номер телефону «Західного аргументу» або у Viber: 067-100-13-15.

Підписуйтесь та читайте наші новини в Telegram.

Читайте також:
avatar

Вибір читачів

Опитування

Чого ви очікуєте від 2020 року?

Переглянути результати

Loading ... Loading ...