Волинські Ромео та Джульєтта одружилися, бо кохали один одного понад 60 років

Опубліковано: 07.02.2020. Автор: . Волинська область

Волинські Ромео та Джульєтта одружилися, бо кохали один одного понад 60 років

Кажуть, що любов не має строку давності. Ганна Пікалюк та Анатолій Бабіч з невеличкого села Хворостів на Волині – чудовий тому приклад. Колись давно доля розвела їх по різних містах та селах, але на старості літ закохані знову знайшли один одного та почуття спалахнули з новою силою.

Подібні історії можуть бути основою романтичних мелодрам. Саме такий сценарій життя вималювала доля для двох звичайних волинських селян – Ганни та Анатолія. В юності ця пара була не розлий вода: разом ходили до школи, на танці. Проте згодом життя розлучило їх.

Сьогодні Ганна Кузьмівна розповідає, що її кавалер поїхав вчитись, а після того, як його відправили на роботу на цілину, і зовсім зник. А може, посварились, та жінка не хоче зізнаватись. Так чи інакше, а на новому місці Анатолій знайшов собі пару. Недовго сумувала і Ганна. Проте, як переконує старе китайське прислів’я, в коханні та людина, що має бути твоєю, все одно нею буде, які б перепони не створювала доля чи інші люди. Так сталось і в житті цих волинських Ромео і Джульєтти.

Ганна Кузьмівна народилась та все життя прожила в селі Хворостів на Волині. Сьогодні їй 77 років. А не так давно, через 60 років, жінка вдруге стала на рушничок щастя. Цього разу – зі своїм першим коханням, 79-річним Анатолієм Бабічем.

Ми жили через кілька хат один від одного, – пригадує сивочола Ганна Пікалюк в розмові з кореспондентом «Західного аргументу». – Разом ходили до школи за ручку, а потім Толік поїхав вчитись… Після навчання його направили на роботу, і з тих пір не бачились. Аж поки він знову не з’явився в селі – але вже одруженим.

Тоді, багато років тому, Ганна подумала – любов минула. В дівках не сиділа – була на кілька років молодша за свого вже екссудженого, вийшла заміж, народила доньку. Все життя працювала швачкою, та й зараз час від часу підробляє – шиє на замовлення. А от Анатолій прожив з дружиною півстоліття, але дітей не дочекався.

Минули роки, донька Ганни виросла, вивчилась на юриста і переїхала – ближче до роботи чоловіка, в селище Озерне під Житомиром. Зять – військовий, онук теж пішов по стопах батька. Дружина тут же працює по своїй спеціальності.

Чоловік Ганни Кузьмівни помер – серце не витримало. І ось уже більше 10 років, як жінка хазяйнувала сама.

Звісно, на вулиці зустрічала своє перше кохання, та що – не йти ж поперек жінки? Проте доля так склалась, що кілька років тому овдовів і Анатолій. Коли жалоба минула, почав заглядати до своєї першої симпатії.

То з тим допоможе, то з другим, він чоловік – роботящий. Одній важче було – тримаю і свиню, і птицю, город саджу, – Анна Кузьмівна на судженого не жаліється. – А ще – не так страшно стало в хаті одній. А до того місцеві хулігани дошкуляли – нап’ються, ходять по подвір’ях, де живуть самі жінки. І що їм зробиш? А коли чоловік з’явився в хаті – враз зникли!

Жінка зізнається – якби в її житті знову не з’явився «її Толік», вже б пакувала валізи, щоб їхати до дітей – настільки страшно було залишатись самій на старості років в селі. Хворостів колись був великим селом, проте зараз, як і більшість таких віддалених від обласних центрів, вимирає. Залишилось всього півтисячі людей. І, звісно, те, що на старості років побрались двоє колишніх закоханих, ні від кого не вдалось приховати – вже зразу після весілля все село гуділо та вітало Ганну та Анатолія. А згодом чутки про цю пару дійшли і до преси. Про свої почуття, колишні чи теперішні, подружжя говорити не хоче – щастя любить тишу.

Анна БУРЕНІНА.

Фото: visnyk.lutsk.ua

Якщо ви стали свідком якоїсь цікавої події, чи маєте новину і хочете, щоб про неї дізналося якомога більше людей – повідомляйте на редакційний номер телефону «Західного аргументу» або у Viber: 067-100-13-15.

Підписуйтесь та читайте наші новини в Telegram.

Читайте також:
guest
0 Comments
Inline Feedbacks
View all comments

Вибір читачів

Опитування

Чи варто повертатися до жорсткого карантину, щоб зупинити COVID-19?

Переглянути результати

Loading ... Loading ...