«Від того, як споживачі розрахуються за надані послуги, залежить наступний опалювальний сезон»: директор «Рівнетеплоенерго» розповів про роботу підприємства в умовах карантину

Опубліковано: 06.08.2020. Автор: . Рівненська область

«Від того, як споживачі розрахуються за надані послуги, залежить наступний опалювальний сезон»: директор «Рівнетеплоенерго» розповів про роботу підприємства в умовах карантину
Юрій Приварський.

Під час карантину близько 70% підприємств доводиться в буквальному розумінні цього слова виживати. Підтримка держави – мінімальна. А наскільки вистачить заощаджень, як працюватиме бізнес в нових умовах, з якими викликами доведеться зіткнутися завтра – питання риторичне. І мова не лише про малий та середній бізнес. Навіть великим теплопостачальним підприємствам, які  фактично є монополістами на ринку і забезпечують життєдіяльність міст, теж заледве вдається зводити кінці з кінцями. А про розвиток виробництва і говорити намарне. Не виняток і ТОВ «Рівнетеплоенерго», якому, крім усього іншого, держава заборгувала сотні мільйонів різниці в тарифах. Як в таких непростих умовах їм вдається втриматися на плаву – у розмові із директором підприємства  Юрієм Приварським, який очолив його лише у березні цього року.

Пригадую, коли місцеве теплоенерго передавали у концесію, були перестороги в рівнян, що приватна компанія – це погано. Мовляв, гнутимуть ціни… Ваше бачення: приватна компанія – це добре чи погано?

Приватна компанія – як добре, так і погано. Причому для самої ж компанії. Ви звернули увагу, як в Україні мало приватних теплопостачальних підприємств? Не задумувалися, чому більшість із них – комунальні? Різниця в тому, що, як правило, комунальні підприємства отримують набагато більше преференцій з місцевих бюджетів. А от для приватного підприємства це зробити набагато складніше, оскільки немає для цього юридичних способів. Тож доводиться виживати виключно за рахунок того, що зберемо зі споживачів за надані послуги, а також грошей інвестора.

Невже місто, яке є фактичним власником потужностей, нічого не виділяє на розвиток підприємства?

Звичайно, що місто виділяє певні гроші. Наприклад, цього року на заміну мереж дали близько 5 млн. гривень. Ще близько 16 мільйонів гривень ми плануємо витрати на ремонти в рамках затвердженої інвестиційної програми (це кошти підприємства). Звичайно, що це не так багато, як того хотілося б, але робимо на стільки, на скільки дозволяють можливості. Потрібно розуміти, що підприємство підпадає під дію регулятора – НКРЕКП. І саме регулятор встановлює тариф.Я не буду зараз оцінювати добре це чи погано. Скажу єдине – тариф для підприємства неприбутковий. Тому мають бути виконані і усі зобов’язання перед нами, щоб ми мали змогу виконати – свої. А їх у нас більше ніж достатньо. Починаючи із оплати за газ, який є найбільшою складовою у структурі нашого тарифу, і закінчуючи орендною платою, яку ми щорічно сплачуємо у бюджет міста. А це не багато, не мало – близько 15 мільйонів гривень на рік.

І під час карантину теж сплачуєте?

Звичайно. Щоправда, з огляду на складну ситуацію, пов’язану із COVID-19 та низьким рівнем розрахунків населення, ми попросили внести зміни в графік платежів, аби покласти найбільше навантаження на ті місяці, коли підприємство продає теплову енергію. Тобто на опалювальний період.

Ви зачепили тему рівня проплат населення. Скільки зараз рівняни боргують вам за спожите тепло?

Близько 150 мільйонів гривень. Додайте до цього ще 200 мільйонів, які з 2016 року нам боргує держава за різницю в тарифах. Але маємо надію, що скоро ситуація зрушиться з мертвої точки. УВерховній Раді зареєстрований і розглядається закон №3508 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії та теплопостачання теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення». Якщо його приймуть, то це значно полегшить фінансовий стан нашого і подібних підприємств по всій Україні.

Майже два роки тому, коли на «Рівнетеплоенерго» прийшов новий інвестор – власник групи компаній «Укртепло» Іван Надєїн, він анонсував, що підприємство буде робити акцент на відновлювальних джерелах енергії. А саме – котельнях, що працюють на біомасі. Що вже зроблено за цей час?

Підприємство постійно рухається у цьому напрямі. Найбільша котельня, яка вже працює на щепі, це котельня на Соборній. Ще одна – на Карнаухова. Окрім того, на розгляді міської ради знаходиться два проєкти рішення стосовно будівництва на Макарова когенераційної установки, а також надання дозволу на проектування будівництва твердопаливної котельні. Звичайно, що через бюрократичні моменти питання вирішуються не так швидко, як того хотілося б. Але позитивні зрушення вже є.

Пригадую, коли все тількипочиналося, рівняни ледь не в штики сприймали темупереведення котелень на відновлювальніджерела енергії – мовляв, будуть забруднювати екологію і все таке… Як сприймають зараз, коли вже працює кілька таких котелень?

Ми соцопитування не проводили, але повністю з вами погоджують – все, що нове, може викликати супротив. Зрештою, коли будується така котельня, то проєкт проходить усі перевірки, погодження та експертизи. Тож якби були бодай якісь навіть дрібні порушення, ніхто б нам такого дозволу не дав би. Але головне те, що перехід на альтернативні види палива – це шлях до зменшення споживання газу, що вже кілька років є в пріоритеті нашої держави.

Скажіть, будь ласка, якщо перевести 30-40% котелень Рівного на альтернативні джерела палива (як планує ІванНадєїн), то чи не забракне в області запасів щепи?

Чого-чого, а щепи в області вистачає. Навіть інші регіони, наскільки мені відомо, закуповують її на Рівненщині.

Перейдемо до буденного життя. Кінець опалювального сезону, літо… Чи отримує хтось в місті зараз гарячу воду?

Це ще один позитив від твердопаливних котелень – на даний момент гарячу воду отримують мешканці близько 20 будинків. Це котельні з Соборної, центр міста, частково Ювілейний, Олени Теліги та будинкив «досах».

Скільки потрібно спорудити твердопаливних котелень, аби місто влітку могло отримувати безперебійно гарячу воду?

Тут ще питання не стільки у самих котельнях, яких у місті три десятки, скільки у тому, щоб їх усі«зв’язати» по наших мережах, яких у місті близько 200 кілометрів.

Не так давно ви анонсували, що почнете більш жорстко працювати зі злісними неплатниками за надані послуги?

Питання збору заборгованості на контролі кожен день. Підприємство постійно подає позови до суду. Ми активно співпрацюємо з державною виконавчою службою по тих судових рішеннях, які вже є на руках. Відділ збуту безпосередньо працює по обдзвону боржників і розсилці СМС-повідомлень. Тобто опрацьовуються всі можливі варіанти, які дозволяє чинне законодавство. Підприємство подає багато позовів до суду. З початку року подано близько 500 позовних заяв про стягнення заборгованості на загальну суму близько 14 млн грн.

А до відключення доходило?

З березня ми не відключали, оскільки була заборона на період карантину, а зараз це не актуально з огляду на те, що теплоносій не подається. Є сезонність в розрахунках, бо підприємство – сезонне і оплати надходять після закінчення сезону. Це стандартно у всіх подібних до нашого підприємств. Далі ж будемо бачити по рівню розрахунків. Сподіваємося на свідомість громадян.

Розмовляв Влад ІСАЄВ.

Якщо ви стали свідком якоїсь цікавої події, чи маєте новину і хочете, щоб про неї дізналося якомога більше людей – повідомляйте на редакційний номер телефону «Західного аргументу» або у Viber: 067-100-13-15.

Підписуйтесь та читайте наші новини в Telegram.

guest
0 Comments
Inline Feedbacks
View all comments

Вибір читачів

Опитування

Чи варто повертатися до жорсткого карантину, щоб зупинити COVID-19?

Переглянути результати

Loading ... Loading ...