У Львові збираються продати славнозвісний Будинок книги

Опубліковано: 28.08.2020. Автор: . Львівська область

У Львові збираються продати славнозвісний Будинок книги

Будинок книги у Львові, що знаходиться на площі Адама Міцкевича і відомий як «перший львівський хмарочос» або будинок Шпрехера, збираються пустити з молотка. З цього приводу міська рада звернулася до ПрАТ «НАК Надра України», як є власником пам’ятки архітектури, з проханням прописати в угоді, аби новий власник зберіг одну із найстаріших аптек, яка тут знаходиться. Про це  у Facebook написав заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.

Всі пам’ятають нашу боротьбу за збереження автентичних інтер’єрів та вітрини однієї з найдавніших аптек міста на площі Міцкевича в Будинку книги. Так ось, щоб уникнути в майбутньому подібних загроз знищення історичної аптеки – офіційно звернулись від Управління охорони історичного середовища в ПрАТ «НАК Надра України», щоб в угоді продажу був окремий пункт – про збереження автентичної аптеки. Окрім того, будемо пильнувати, щоб після завершення аукціону першим кроком було укладено охоронний договір на збереження всіх історичних елементів пам’ятки, – йдеться у дописі.

Кам’яниця Шпрехера – це перший будинок у Львові, обладнаний двома швидкісними електричними ліфтами. Спорудження його у 1914-1921 роках супроводжувалося небаченим скандалом.

Єврей Йона Шпрехер (1861–1943), власник найбільшої будівельної фірми у Галичині, який був скнарою, тому їв тільки картоплю з олією і ходив пішки, не витрачаючи гроші на трамвай, вирішив звести у центрі міста будинок небаченої висоти. Щоб здійснити задумане, у 1910 році Шпрехер купив кам’яницю, що була в аварійному стані та доручив архітекторові Фердинанду Касслеру (1883-1943) спроектувати майбутній монументальний шедевр, якого Львів досі не бачив. Однак саме у 1910 році у Львові вирішили заборонити будувати будинки, вищі чотирьох поверхів. Відтак, будівництво супроводжувалось скандальною ситуацією, оскільки проти проєкту публічно виступали всі львівські архітектори. На їх думку, дві високі башти могли конкурувати з силуетом вежі Латинського кафедрального собору.

Після протестів будівництво довелося «заморозити». Шпрехер поновив прохання на дозвіл лише у 1918 році  за умови часткової зміни верхівки дому, висота фасаду якого була обмежена 24 метрами замість 26-ти. Але це не завадило хмарочосу закрити з площі Міцкевича вид на катедру і, попри обіцянку, здійнятися над пам’ятником Міцкевичу.

У міжвоєнний період у кам’яниці Шпрехера розташовувалися численні установи. В радянський період у приміщеннях партеру функціонувала найбільша у місті книгарня – славнозвісний Будинок книги, який канув у лету у 2011-му. Тепер тут – магазини одягу та техніки.

 

Якщо ви стали свідком якоїсь цікавої події, чи маєте новину і хочете, щоб про неї дізналося якомога більше людей – повідомляйте на редакційний номер телефону «Західного аргументу» або у Viber: 067-100-13-15.

Підписуйтесь та читайте наші новини в Telegram.

guest
0 Comments
Inline Feedbacks
View all comments

Вибір читачів

Опитування

Чи варто повертатися до жорсткого карантину, щоб зупинити COVID-19?

Переглянути результати

Loading ... Loading ...