«В Данії для норок вже вирили «братські» могили»: українські виробники хутра забили на сполох через COVID-19

Опубліковано: 13.11.2020. Автор: .

«В Данії для норок вже вирили «братські» могили»: українські виробники хутра забили на сполох

Кілька днів тому світ ошелешила звістка про те, що у Данії умертвлять близько 17 мільйонів норок через те, що тварини буцімто здатні переносити коронавірус. А згодом COVID-19 знайшли у хутрових звірят в Нідерландах, Іспанії, Швеції, Італії та США.  Фермери отримали листи-накази знищити тварин, у тому числі, і здорових.

Українська норка не хворіє

Як законослухняні громадяни данці взялися за роботу – відправляти норок на той світ. Звісно, використовувати шкури коронавірусного звіра для виготовлення хутра не можна.  За повідомленнями преси, умертвіння такої кількості норок обійшлось б Данії у 5 мільярдів крон.

Українські виробники хутра забили на сполох. А що, якщо доведеться вбити усіх хутряних тварин і на українських фермах? Хто компенсуватиме мільйонні збитки?

Проте Асоціація звірівників України поспішила заспокоїти – у українських норок коронавірусу немає.

Звісно, тести ми не робили – у ферм нема такої можливості, але в цьому і немає потреби, – пояснили нам в Асоціації звірівників України. – Але у нас не було жодного випадку зараження коронавірусом працівників ферм. Відповідно, норки ні від кого не могли заразитись.

Здоров’я працівників на фермах регулярно перевіряють – роблять тести, виміряють температуру, також дотримуються дистанції між людьми. Крім того, в Асоціації підкреслили, що за весь час, коли у світі вирує пандемія коронавірусу, на фермах не було виявлено жодної тварини з його симптомами, як не було і підвищення показників смертності.

Готові вакцинувати норок від СOVID-19

До речі, звірівники України заявили, що готові навіть зробити норкам щеплення від коронавірусу. Вакцину вже тестували на тваринах в Європі.

Готові зробити – у випадку, якщо розробники вакцини підтвердять ефективність препарату, – зазначили кореспонденту «Західного аргументу» в Асоціації звірівників. – Доклінічні випробування вакцин в Європі вже пройшли на тхорах і дали хороший результат. Сьогодні ряд вакцин проходять випробування на собаках і кішках, які також сприйнятливі до вірусу COVID-19. Найближчим часом будуть проведені дослідження на норкових фермах. Асоціація звірівників України провела моніторинг ринку і прийняла рішення брати участь у вакцинації тварин.

Звірівники зазначають, що вакцинація норок буде проходити паралельно з

вакцинацією людей. Ефективність вакцини від американської компанії та її німецького партнера складає майже 90%.

Шляху назад немає

Цього тижня прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен попросила вибачення у фермерів за розіслані раніше накази про знищення здорових тварин. У той же ж день данські фермери отримали інші листи, де наказова форма була змінена на прохальну. Проте маховик масових вбивств норок по всій країні вже був запущений – до 10 листопада в країні вбивства хутрового звіра йшли повним ходом…

В Данії зараз опрацьовуються законодавчі зміни, які б дали уряду право вимагати цього, – зазначають в Асоціації звірівників. – Данські фермери заявляють, що шляху назад вже немає.

Ці новини насторожили і українських фермерів. Вони поки що сумніваються, що в Україні влада також може попросити знищити хутрових звірів, проте не приховують – цей бізнес і так давно вже йде на спад.

Шкурка вдвічі дешевша, ніж виростити норку

З хутряниками не один рік активно борються екоактивісти. Цієї осені мали розглянути законопроєкт щодо заборони хутра в Україні з 2025 року. Проте так і не розглянули.

Сподіваюсь, його не приймуть ніколи, – каже кореспонденту «Західного аргументу» директор підприємства з розведення хутрового звіра на Львівщині, ексголова ради директорів звірогосподарств України Василь Муха. – Це знищить не лише хутряний бізнес, а вплине на всю економіку та екологію країни. Куди, як ви гадаєте, м’ясокомбінати та рибні, переробні підприємства, птахоферми дівають відходи? Їх з’їдають норки – ми викуповуємо відходи для цього. А якщо норок не буде – їм доведеться платити за утилізацію відходів, по 5 гривень за кілограм. Так, як зараз робимо ми. Лише наше підприємство з’їдало в рік 20 тонн відходів. Такі комбінати та підприємства просто зупиняться, якщо заборонять хутро.

«В Данії для норок вже вирили «братські» могили»: українські виробники хутра забили на сполох

Також, як зазначають підприємці, хутряний бізнес перестав бути вигідним. По-перше, зараз людям банально не до шуб – попит на них впав. Вартість шкурки знизилась – вона коштує вдвічі дешевше, ніж виростити норку. Найдешевша – менше десяти євро, дорожчі – біля 30-ти. Приблизно в таку ж суму обходиться собівартість.  Тваринку годують 8-9 місяців – м’ясом та рибою, а в листопаді-грудні забивають. Народжуються норки в березні.

Хутряні аукціони закриваються

Подібні кроки влади Данії, за словами українських хутряників, обійдуться цій країні дуже дорого.

Справа в тім, що Данія – один з лідерів по виробництву хутра. В цій країні зробили багато кроків для того, щоб розвивалось власне виробництво, – пояснює кореспонденту «Західного аргументу» Василь Муха. – Там дуже багато сімейних маленьких ферм, де вирощують по кілька тисяч норок. Також виготовляють станки для обшивки шкур та інше, необхідне в процесі виготовлення хутра. І хутряне виробництво давало до 30% валового доходу країни.

Притому держава активно допомагала фермерам – весь процес вирощення норки не лежав на плечах однієї людини чи сім’ї.

Якщо поголів’я норок винищать, може закритись і хутряний аукціон в Копенгагені. Хоча такі аукціони закриваються у всьому світі із-за зменшення виробництва хутра та його заборони. Наприклад, цього року, за словами фермерів, закрились аукціони в Канаді та США.

Ми завжди закуповували хутро закордоном, а не в Україні, де його мало – в нас слабке виробництво, – поділились з кореспондентом «Західного аргументу» на одній з хутряних ферм в Тисмениці, на Прикарпатті, яка давно прославилась як хутряна столиця країни. – Але, якщо раптом в Україні все ж таки б заборонили хутро, то слідом варто забороняти і ковбасу, і шинку. Якщо боротись з вбивствами тварин, то до кінця – вірно? До речі, ви помітили, що носять багато хто з еко-активістів? Не дермантин та ґумові кеди, а шкіру.

Хутряна столиця занепадає

Тисмениця в Івано-Франківській області – невеличке селище, де раніше працювало більше сотні хутряних магазинів. Воно стало відомим на всю Австро-Угорщину як центр кушнірства, не вщухала ця слава і в час Радянського Союзу. На початку XX століття саме тут з’явилось найбільше хутряне підприємство в імперії – хутряна фабрика, яка виготовляла кожухи для всієї Австро-Угорщини. Потім шапки та шуби почали відправляти в Сибір.

Зараз хутряні салони один за одним зачиняються – хутро стало непопулярним, покупців немає. У тих, що залишаються працювати, шуби та шкірки нерухомо висять на вішаках – ніхто навіть не приміряє.

Іноді живих звірят купляють в зоомагазини, – кажуть фермери. – А шкірки замовляють все рідше.

Тим часом, свою думку висловили і представники Всесвітньої організації охорони здоров’я. Вони заявили, що не бачать потреби у вбивстві норок.

Під час пандемії коронавірусу підприємцям в Україні довелось посилити протиепідемічні заходи на фермах. Це означає і посилену дезінфекцію, дистанцію між працівниками і постійні перевірки їх здоров’я – температурний скринінг та тести на коронавірус, адже заразитись норки можуть лише від людей. Крім того, COVID-19 – не єдина загроза здоров’ю хутряного звіра, так що за епідбезпекою на фермах стежили завжди.

Олена МАТЮЩЕНКО.

Якщо ви стали свідком якоїсь цікавої події, чи маєте новину і хочете, щоб про неї дізналося якомога більше людей – повідомляйте на редакційний номер телефону «Західного аргументу» або у Viber: 067-100-13-15.

Підписуйтесь та читайте наші новини в Telegram.

Читайте також:
guest
0 Comments
Inline Feedbacks
View all comments

Вибір читачів

Опитування

Як ви плануєте святкувати Новий рік в умовах пандемії?

Переглянути результати

Loading ... Loading ...