«Ніхто не уявляв, що його знайдуть!» Львів’янка розповіла, як її лист, кинутий в річку на Закарпатті, виплив через 15 років в Угорщині

Опубліковано: 20.01.2021. Автор: . Львівська область

«Ніхто не уявляв, що його колись знайдуть!» Львів’янка розповіла, як її лист, кинутий в річку на Закарпатті, виплив через 15 років в Угорщині

Софії Спільник з Рудно (передмістя Львова) було всього три рочки, коли сестри написали від її імені послання та відправили його в подорож Тисою, що на Закарпатті. Проте на будь-який розвиток подій ніхто не розраховував. Однак сталося не так, як гадалося, і через півтора десятки років лист Софії повернувся до неї.

Гості з консульства Угорщини

«Ніхто не уявляв, що його колись знайдуть!» Львів’янка розповіла, як її лист, кинутий в річку на Закарпатті, виплив через 15 років в Угорщині

Софія Спільник.

Одного зимового дня біля будинку 18-річної Софії в Рудно загальмував та почав сигналити автомобіль. Коли дівчина вийшла на балкон, вислухала від незнайомих порушників її спокою якусь незрозумілу історію про кинуту кимось кудись пляшку. Покликала батьків, спустилась з ними по сходах на вулицю, щоб з’ясувати, що сталось.

Вже тут незнайомці (як виявилось згодом – працівники консульства Угорщини) показали їй на телефоні фото записки та скляної пляшки, в якій знайшли послання від маленької українки.

У ньому трирічна дівчинка називала своє ім’я, уточнювала, що кличуть її не Сонею, а Ньоньою, а такою просила надсилати їй подарунки. Внизу – адреса, за якою й приїхали працівники консульства.

В руках тримали подарунок – цукерки для трирічної дитини. Яким же було їх здивування, коли виявилось, що пляшка здійснила 15-річну подорож, а авторці записки вже виповнилось 18-ть!

Я вражена, що цей лист проплив 500 кілометрів, що пляшка не розбилась, – ділиться з кореспондентом «Західного аргументу» Софія Спільник. – Звісно, ніхто не розраховував, що цю записку хтось знайде, ще й в іншій країні через стільки років! А тим паче, що почнуть шукати мене!

Батьки Софії пригадали, що 15 років тому дійсно з доньками та племінницею відпочивали на Закарпатті, проте про записку, яку діти відправили в подорож по Тисі, нічого не знали – дівчата промовчали про це. А Софія зовсім про це не пам’ятала – була надто маленькою.

Подарувала кулон з національним розписом

Ідея запустити лист в пляшці належить старшим сестрам Софії – Надії та Вікторії. Їм тоді було 15 і 18 років. Зараз вони живуть у Польщі. Дівчина зізнається – її сестри схильні до подібних авантюр.

Я говорила з ними – вони навіть пам’ятають те місце, де кинули пляшку в воду, – говорить Софія. – А от я про це взагалі нічого не пам’ятаю. Хоча, зважаючи на те, що в записці була наша адреса, а ми все-таки відпочивали, хай і давно, на Закарпатті біля Тиси, допускала, що таке могло статись.

Як виявилось, цю пляшку в Тисі знайшла жителька угорського міста Сегет за 500 км від Закарпаття, яка прибирала берег річки. Її прибило до берега. Блискучу скляну посудину, яка відрізнялась від більшості сміття (це була пляшка з-під горілки), помітив біля берега у воді її син та попросив маму витягнути.

Вони помітили всередині папір, витягли та відкрили записку, але нічого не зрозуміли – і закинули фото записки в групу міста Сегет в соцмережах, – розповідає Софія.

«Ніхто не уявляв, що його колись знайдуть!» Львів’янка розповіла, як її лист, кинутий в річку на Закарпатті, виплив через 15 років в Угорщині

Лист, який за 15 років проплив 500 кілометрів.

Знайшовся перекладач, а згодом інформація про записку в пляшці, яка по Тисі приплила в Угорщину з України, дійшла і до консульства. І вже незабаром до дівчинки поспішили його працівники з подарунком – як і просила маленька незнайомка в записці.

Побачивши, що дівчинка давно виросла, вони пообіцяли інші подарунки, які б відповідали віку, і нещодавно вручили Софії кулон з угорським розписом, угорський алкогольний напій, а також цукерки та квіти. Зустріч відбулася в консульстві у Львові – на неї запрошували перекладача.

До речі, Софії могло й не бути вдома – те, що її застали дипломати, теж везіння. Дівчина вчиться на другому курсі університету у Вроцлаві – на маркетолога. Але в зв’язку з локдауном в Польщі вирішила приїхати додому – навчання проходить онлайн.

Олена МАТЮЩЕНКО.

Фото: з архіву Софії Спільник.

Якщо ви стали свідком якоїсь цікавої події, чи маєте новину і хочете, щоб про неї дізналося якомога більше людей – повідомляйте на редакційний номер телефону «Західного аргументу» або у Viber: 067-100-13-15.

Підписуйтесь та читайте наші новини в Telegram.

Читайте також:
guest
0 Comments
Inline Feedbacks
View all comments

Вибір читачів

Опитування

Чи змінилося ваше життя за рік карантину через COVID-19?

Переглянути результати

Loading ... Loading ...